Форма входу

Категорії розділу

Оголошення [58]

Пошук

Календар

«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 33

Міні-чат

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Вівторок, 17.09.2019, 16:22
Вітаю Вас Гість | RSS
ДНЗ "Приморський професійний аграрний ліцей"
Головна | Реєстрація | Вхід
Стратегія оцінювання учнів на уроках інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій


Виступ на засіданні методкомісії  

Стратегія оцінювання учнів на уроках інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій.

Підготувала викладач Бойко С.Ю.

Діагностика навчання — обов'язковий компонент освітнього процесу, за допомогою якого визначається досягнення поставлених цілей. Діагностика охоплює сфери: психологічну, педагогічну, дидактичну, управлінську та ін.

Діагностика освітньої діяльності учня включає: контроль, перевірку, облік, оцінювання, накопичення статистичних даних та їх аналіз, рефлексію, виявлення динаміки освітніх змін і особистісних прирощень учня, перевизначення цілей, уточнення освітніх програм, коригування процесу навчання, прогнозування подальшого розвитку подій.

До складу діагностики входять різні форми контролю, який визначає, в першу чергу, рівень досягнення учнем освітніх стандартів, які прописуються у вигляді вимог до рівня підготовки спеціаліста, що являють собою стислу характеристику мінімально необхідних результатів, які повинні бути досягнуті.

Крім того, оцінюванню підлягають результати діяльності учнів, що визначаються в програмі з інформатики, за якою працює викладач.

Зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, вимагають від людини вміння орієнтуватися у великих об’ємах інформації, критично мислити, діяти в незвичних ситуаціях. Отже педагогам необхідно орієнтуватися на допомогу в особистісному зростанні та формування в учнів власного світогляду. Відстежити динаміку розвитку кожного з них можливо за допомогою одного з компонентів педагогічного процесу – діагностики.

Вчені визначають діагностику, як процес, у ході якого, вчитель спостерігає за учнями та здійснює анкетування, обробляє та оповіщає дані з метою опису поведінки в майбутньому. Отже діагностика, будучи компонентом педагогічного процесу, розглядає результат навчання разом з процесом, допомагає своєчасно виявити чинники, які дозволяють пояснити результати навчальних досягнень, а також сильні і слабкі сторони в методиці викладання.

Одним із методів діагностики є тестування, яке останні роки широко використовується у навчальному процесі. Тест у вузькому значенні розуміється як короткочасний, технічно просто поставлений експеримент, комплекс завдань, що відповідають змісту навчання і забезпечують виявлення ступеня оволодіння навчальним матеріалом.

Отже якісно складені тести дозволяють вчителю отримувати достовірну інформацію, щодо підготовленості учнів.

Важливу роль у навчальному процесі грає систематичність перевірки, що стає можливим за наявністю комп’ютера. Автоматизоване тестування дозволяє економити час на перевірку, отримувати результати негайно за наявністю багатоваріантності, проходити тест неодноразово. Проведений аналіз доводить доцільність розробки системи автоматизованого тестування з конкретних тем курсу інформатики, системи, яка зорієнтована саме не діагностику, тобто дозволяє робити прогноз розвитку того, хто навчається, і допомагати йому у виборі власного шляху вдосконалення знань.

Діагностику навчальних досягнень учнів з інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій треба організовувати за такими етапами:

  • визначення цілей навчання, структури навчального матеріалу даної теми, виділення основних модулів;

  • проведення аналізу рівня підготовленості учнів до вивчення теми;

  • поточна перевірка кожного модулю, метою якої є своєчасне виявлення недоліків у навчанні, їх причин;

  • надання рекомендації учням за результатами всіх модулів, підготовка до тематичного оцінювання;

  • тематична перевірка;

  • обробка результатів, надання рекомендацій.

Взагалі, діагностика навчальних досягнень учнів 10-11 класів має досить міцну підставу для свого розвитку: інформаційні системи й технології, спеціальна підтримуюча наука тестологія, сучасні методи прийняття й аналізу рішень, соціальне замовлення й мотивація на оцінювання загальнодержавних вимог навчання і якості знань, необхідність об’єктивної оцінки знань учнів, розвиток засобів самонавчання й самовиховання, актуальність інтегрування у світові освітні структури тощо.

Реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації, демократизації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетенцій. Відповідно до цього змінюються і підходи до оцінювання навчальних досягнень школярів.

Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач. Визначення рівня навчальних досягнень учнів з інформатики є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині певну суму знань, умінь та навичок з інформатики, а сформувати відповідний рівень її компетенції в цій предметній галузі.

Види оцінювання

При навчанні інформатики застосовуються такі види оцінювання: попереднє, поточне, повторне, періодичне, тематичне, підсумкове.

Попереднє оцінювання має діагностичні задачі і здійснюється на початку вивчення курсу. Мета попереднього оцінювання — зафіксувати початковий рівень підготовки учня, його фактичні знання, вміння і навички, які пов'язані з майбутньою навчальною діяльністю. Попередня діагностика потрібна для визначення прирощення навченості учня за певний період часу.

Поточне оцінювання — це систематична перевірка і оцінювання освітніх результатів учня з конкретних тем та на окремих заняттях. До поточного оцінювання належать: опитування; використання тестів; розв'язування задач; робота з комп'ютерною програмою; взаємоконтроль учнів в парах або групах; самоконтроль учня.

Повторне оцінювання передбачає перевірку знань паралельно з вивченням нового матеріалу, що сприяє міцності і системності знань учнів.

Періодичне оцінювання здійснюється щодо цілого розділу або модуля. Мета — діагностування якості засвоєння учнем структурних основ і взаємозв'язків розділу, його особистих освітніх прирощень. Завдання періодичного оцінювання — навчаюче, оскільки учні навчаються систематизації, узагальненню, цілісному баченню крупного блоку навчальної інформації і пов'язаної з нею діяльності.

Підсумкове оцінювання проводиться в кінці вивчення навчального курсу. Воно може мати форму: контрольної роботи, заліку, екзамену, захисту творчої роботи. Даний тип контролю передбачає комплексну перевірку освітніх результатів з усіх ключових цілей і напрямів.

Тематичне оцінювання

Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учня обов'язкове і основне, його результати відображаються в класному журналі в окремій колонці.

Доцільність тематичного оцінювання зумовлена психологічними закономірностями засвоєння навчального матеріалу, які передбачають реалізацію послідовних його етапів, що не можна здійснювати на одному уроці. 3 огляду на це поточне оцінювання на кожному уроці в традиційному розумінні недоцільне. Крім того, таке оцінювання не узгоджується з індивідуальним для кожного учня темпом засвоєння навчального матеріалу, що нерідко спричинює психологічний дискомфорт у навчанні значної частини школярів. Перед щоденною загрозою опитування і виставлення оцінки учень націлюється не стільки на осмислення, скільки на просте запам'ятовування навчального матеріалу.

Тому поточне оцінювання має відігравати допоміжну роль, виконуючи, зокрема, заохочувальну, стимулюючу та діагностико-коригуючу функції. Його результати не обов'язково відображаються в балах і фіксуються в журналі. Принцип тематичності забезпечує одночасно систематичність і об'єктивність в оцінюванні та обліку навчальних досягнень учнів.

Тематичному оцінюванню підлягають основні результати вивчення теми, які визначаються вчителем на основі вимог навчальної програми і мають бути відомі учням з самого початку її вивчення, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість уроків); кількістю і тематикою обов'язкових лабораторних та практичних робіт і термінами їх проведення; питаннями атестації, якщо вона проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання.

Якщо при вивченні теми передбачено виконання учнями практичних, лабораторних робіт та інших обов'язкових практичних завдань, то їх виконання є обов'язковою умовою допуску учнів до тематичної атестації.

Тематична атестація може проводитися в різних формах. Основною умовою при їх виборі вчителем є забезпечення об'єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів. Кожну оцінку рівня досягнень учня вчитель повинен аргументовано умотивовувати, доводити до відома учня та оголошувати перед класом (групою).

Перед учнями, які не засвоїли матеріал теми і одержали бали на початковому рівні, ставиться вимога обов'язкового його доопрацювання; їм надається для цього необхідна допомога, визначаться термін повторної атестації. Учень має право на переатестацію також для підвищення атестаційного балу.

Від того, які результати і в якій формі будуть контролюватися, залежить будова всього навчального процесу. Вчитель завжди повинен заздалегідь визначити ті контрольні орієнтири, які будуть пропонуватися учням після вивчення ними кожної теми курсу. Такими орієнтирами є: конкретні предметі знання, вміння і навички; засвоєні способи діяльності; розвинуті здібності; творча продукція учнів.

Для перевірки початкового рівня навчальних досягнень учнів з інформатики використовуються тестові завдання, а далі послідовно пропонується набір завдань, виконання кожного з яких оцінюється вказаною кількістю балів.

Стратегії оцінювання

Дані стратегії оцінювання містять інформацію для вчителів і учнів.

Кожна стратегія містить унікальні методи і інструменти. Ключове значення має розуміння різних цілей стратегій оцінювання, того, як може бути побудоване оцінювання, і того, що можна робити з результатами оцінювання.

Всі стратегії оцінювання можуть бути розбиті на 5 основних видів.

Стратегії для визначення потреб учнів

Ці стратегії використовуються до початку навчання для визначення базового досвіду учнів, їх навичок, схильностей і труднощів, з якими вони стикаються. Ці стратегії допомагають оцінити рівень знань учнів і налагодити зв'язок між тим, що вони вже знають, і тим, що їм належить дізнатися.

Розвиток самостійності і взаємодії

Ці стратегії використовуються для того, щоб оцінити здатність учнів брати на себе відповідальність за власне навчання, навички міжособистісного спілкування, створення роботи високої якості, розуміння зворотнього зв'язку і оцінювання робіт однолітків.

Стратегії моніторингу прогресу учнів

Ці стратегії допомагають учням зберегти спрямованість на виконання навчального проекту. Учні більшою мірою управляють своїми діями, якщо у них є методи й інструменти, які допомагають їм оцінити свій поступ у вирішенні неоднозначних відкритих задач. Ці стратегії допомагають визначити випадки, у яких учням необхідна додаткова підтримка або додаткові навчальні інструкції. У багатьох із цих інструкцій містяться методи документування прогресу навчання.

Стратегії перевірки розуміння і підтримки метапізнання

Ці стратегії контролюють розвиток розуміння учнями навчального матеріалу в ході виконання проекту. Учні використовують їх і для розмірковування над способами свого навчання. Одні й ті ж методи можуть бути використані для досягнення обох цілей, але важливо забезпечувати учнів ясними питаннями і підказками того, як вони вчаться і що вони вивчають.

Стратегії, що доводять розуміння і уміння

Ці стратегії оцінюють знання і навички в кінці проекту. У цій категорії представлено два типи стратегій:

  • Продукти і презентації

  • Портфоліо й учнівські конференції

Продукти – це матеріальні речі, які створюють учні. Іноді ці речі називають артефактами.

Презентації – це речі, які учні роблять і презентують.

Портфоліо – це колекції продуктів і презентацій, в яких відображені зусилля учнів, їх прогрес і досягнення.

Учнівська конференція – це подія, у ході якої учні обговорюють свої портфоліо, зразки робіт, свої інтереси, навчання і його цілі.

                          


Copyright MyCorp © 2019